- повінчаний
- [поув’і/нчанией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
повінчаний
Смотреть что такое "повінчаний" в других словарях:
повінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
повінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повінчати. || пові/нчано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
